Банкрутство фізичної особи в Україні у 2026 році: як законно списати борг перед МФО
Коротко: в Україні дійсно існує законний спосіб повністю чи частково списати непогашуваний борг перед МФО, банками та іншими кредиторами — банкрутство (неплатоспроможність) фізичної особи за Кодексом України з процедур банкрутства (КУзПБ). Це виключно судова процедура, яку може розпочати лише сам боржник, звернувшись із заявою до господарського суду за місцем проживання. Головний міф, який досі повторюють десятки сайтів: нібито для цього потрібно мати борг щонайменше 30 мінімальних зарплат. Цю вимогу скасували ще у квітні 2023 року — зараз достатньо однієї з трьох реальних підстав, без прив'язки до конкретної суми. Але це не «кнопка списання боргу за один день»: процедура триває місяцями чи роками, коштує реальних грошей на роботу арбітражного керуючого і має відчутні наслідки на майбутнє — деякі борги (аліменти, шкода здоров'ю) вона не спише в жодному разі.
Матеріал інформаційний, актуальний станом на 2026 рік, і не замінює індивідуальної консультації юриста з банкрутства. Кожна справа про неплатоспроможність унікальна, суми судового збору й авансових платежів можуть змінюватися залежно від чинного прожиткового мінімуму на дату звернення — перевіряйте актуальні цифри перед поданням заяви або звертайтеся до арбітражного керуючого чи адвоката, що спеціалізується саме на цій процедурі.
Що таке банкрутство фізичної особи і чим воно відрізняється від «звичайного» вирішення боргу
Банкрутство фізичної особи (в законі — «неплатоспроможність фізичної особи») — це судова процедура за Кодексом України з процедур банкрутства, яка дозволяє людині офіційно визнати, що вона не може виконати свої грошові зобов'язання, і в результаті або реструктуризувати борги на нових умовах, або повністю звільнитися від тих, що залишилися непогашеними. Це принципово інший інструмент, ніж усе, про що ми писали раніше в цій рубриці:
- Це не судовий спір про зменшення штрафів МФО в межах вже відкритої справи — такий спосіб (суд знижує 730-1095% річних як несправедливі, але тіло кредиту залишається) ми детально розбирали в статті як законно зменшити борг перед МФО. Банкрутство йде набагато далі: за його результатом можна списати саме непогашену суму, а не лише штрафні відсотки.
- Це не те саме, що дочекатися закінчення строку давності — якщо кредитор пропустив трирічний строк на звернення до суду, борг стає юридично незахищеним без будь-якої окремої процедури (див. строк давності за кредитом МФО), тоді як банкрутство — активна дія самого боржника, а не пасивне очікування.
- Це не зупинення примусового стягнення само по собі — виконавче провадження (детальніше про нього тут) лише виконує вже ухвалене судом рішення, а не вирішує саму заборгованість.
Головна ідея банкрутства — дати людині, яка опинилась у справді безвихідній фінансовій ситуації, законний спосіб почати з чистого аркуша, а кредиторам — прозорий і впорядкований (хай і не завжди повний) спосіб отримати хоч частину коштів, замість хаотичного стягнення по кожному боргу окремо.
Головний міф 2026 року про мінімальну суму боргу для банкрутства
Ні. Це найпоширеніша й водночас найзастаріліша інформація, яку можна знайти в інтернеті на цю тему. До 15 квітня 2023 року пункт 1 частини другої статті 115 КУзПБ дійсно вимагав, щоб розмір простроченого боргу становив не менше 30 мінімальних заробітних плат (це була сума близько 204 тисяч гривень на той момент). Законом №2971-IX від 20.03.2023 цю підставу прямо виключили з Кодексу — це підтверджує як сам чинний текст закону (де на місці колишнього пункту 1 стоїть офіційна примітка про виключення), так і власний роз'яснювальний матеріал системи судів України, який окремо наголошує: підставу про 30 МЗП виключено. Деякі юридичні сайти й досі копіюють стару редакцію статті і лякають читачів неіснуючим порогом у 200+ тисяч гривень — не орієнтуйтеся на такі матеріали.
У чинній (2026 року) редакції статті 115 КУзПБ для звернення до суду достатньо однієї з трьох підстав, і жодна з них не прив'язана до конкретної суми боргу:
- Припинення платежів понад 50% від суми зобов'язань. Боржник протягом двох місяців не сплачує більше половини від суми, яку мав платити щомісяця, за кожним із кредитних чи інших зобов'язань.
- Відсутність майна для стягнення. У боржника немає майна, на яке можна звернути стягнення, а виконавець уже провів пошук такого майна — і він виявився безрезультатним (це підтверджується постановою виконавця в межах вже відкритого виконавчого провадження).
- Загроза неплатоспроможності. Існують інші обставини, які документально підтверджують, що найближчим часом людина не зможе виконувати свої грошові зобов'язання чи звичайні поточні платежі — навіть якщо формальне прострочення ще не почалося.
Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 у справі №909/1028/20 додатково уточнив: цей перелік не є винятковим і не потребує одночасної наявності всіх підстав — достатньо хоча б однієї, а наявність у боржника певного майна сама по собі не виключає можливості прострочених зобов'язань як самостійної підстави.
Хто взагалі може подати заяву — і чи можуть це зробити МФО або банк
Це принципово важливий момент: за статтею 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (не підприємця) може бути відкрито лише за заявою самого боржника. Ні МФО, ні банк, ні колекторська компанія не можуть примусово «збанкрутити» звичайну людину зі споживчими кредитами — на відміну від процедури банкрутства юридичних осіб, де кредитор має таке право. Це означає, що рішення йти цим шляхом завжди залишається за самим позичальником, а не за кредитором.
Покрокова процедура: як це виглядає на практиці
- Підготовка документів і перелік кредиторів. Потрібен повний і чесний список усіх кредиторів (МФО, банків, комунальних служб, податкової), сум заборгованості за кожним зобов'язанням окремо, а також опис наявного майна, доходів і угод з майном за останні роки. Заява без повного пакета документів — найпоширеніша причина, чому суд залишає її без руху.
- Подання заяви до господарського суду за місцем проживання. Заяву можна подати особисто, поштою чи через систему «Електронний суд» (e-court.gov.ua). У заяві прямо вказується підстава за статтею 115 КУзПБ, перелік кредиторів і пропозиція кандидатури арбітражного керуючого.
- Відкриття провадження. Суд перевіряє документи й за наявності підстав постановляє ухвалу про відкриття провадження — за офіційними роз'ясненнями судової системи, це відбувається не пізніше 5 днів з дня надходження заяви, якщо немає підстав для відмови чи повернення заяви. В ухвалі одразу призначається дата підготовчого засідання — протягом 15 робочих днів.
- Мораторій на задоволення вимог кредиторів. З моменту відкриття провадження (стаття 121 КУзПБ) автоматично вводиться мораторій — це підстава для зупинення вже розпочатих виконавчих дій, і саме арбітражний керуючий письмово повідомляє про це державну чи приватну виконавчу службу.
- Виявлення кредиторів і реєстр вимог. Усі кредитори, про яких дізнається арбітражний керуючий (з документів боржника чи власних звернень), протягом встановленого строку подають свої грошові вимоги — керуючий перевіряє їх і формує реєстр, який згодом затверджує суд.
- Реструктуризація боргів (перша стадія). Розробляється план реструктуризації — з відстроченням, розстроченням чи частковим списанням боргу, іноді з продажем частини майна. План затверджується зборами кредиторів і судом. Максимальний строк виконання — 5 років (10 років, якщо йдеться про кредит на придбання житла), і суд може продовжити цей строк лише за вмотивованим клопотанням і якщо вже погашено понад 80% вимог.
- Погашення боргів через реалізацію майна (якщо реструктуризація не вдалась). Якщо план не затверджено або виконати його неможливо, суд визнає особу банкрутом і переходить до продажу наявного майна (крім захищеного законом) через електронні торги, після чого залишок боргу, включеного до реєстру, списується.
- Звільнення від боргів. Ухвалюючи рішення про завершення процедури погашення боргів і закриття провадження, суд одночасно ухвалює рішення про звільнення фізичної особи від боргів, включених до реєстру вимог кредиторів (стаття 134 КУзПБ) — за винятком кількох категорій, про які нижче.
Реструктуризація боргів vs погашення боргів (реалізація майна): у чому різниця
| Параметр | Реструктуризація боргів | Погашення боргів (реалізація майна) |
|---|---|---|
| Коли застосовується | Перша стадія, коли є реальний дохід і план може бути виконаний | Якщо план реструктуризації не затверджено чи виконати його неможливо |
| Що відбувається з майном | Продається лише частина, якщо це передбачено планом | Продається все майно, що входить до ліквідаційної маси |
| Максимальний строк | 5 років (10 років для житлового кредиту) | Визначається обсягом майна, зазвичай коротший |
| Статус боржника під час процедури | Не визнається банкрутом | Визнається банкрутом |
| Результат | Борг зменшується/розстрочується за планом; непогашена частина незаявлених вимог списується після виконання | Після продажу майна залишок боргу, включеного до реєстру, списується |
Що станеться з квартирою чи будинком: чи забирають єдине житло
Це питання турбує читачів найбільше. За частиною 6 статті 131 КУзПБ до ліквідаційної маси (тобто до майна, яке продають для розрахунку з кредиторами) не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, якщо воно одночасно відповідає двом умовам:
- За площею — квартира не більше 60 квадратних метрів (або не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї боржника) чи житловий будинок не більше 120 квадратних метрів;
- Не є предметом забезпечення — тобто не перебуває в іпотеці чи іншій заставі за тим самим чи будь-яким іншим кредитом.
Якщо житло є предметом застави (наприклад, іпотечний кредит), цей захист не діє: заставне майно можуть реалізувати на користь кредитора незалежно від того, що це єдине житло сім'ї — застава має пріоритет над загальним захистом житла боржника-банкрута. Якщо ж житло значно перевищує встановлені норми площі, суд теоретично може розглянути питання про його продаж з наданням боржнику компенсації чи меншого житла, хоча на практиці такі рішення трапляються нечасто і потребують окремого обґрунтування.
Які борги НЕ спишуть навіть через банкрутство
Це критично важливо розуміти до подання заяви: банкрутство — не універсальний спосіб «стерти» будь-яку заборгованість. За статтями 125 та 134 КУзПБ, навіть після повного завершення процедури й ухвали суду про звільнення від боргів, фізична особа залишається зобов'язаною виконати:
- сплату аліментів;
- відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
- сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ) та інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ці борги за законом навіть не підлягають реструктуризації, а план реструктуризації суд взагалі не затвердить, якщо така заборгованість не погашена повністю);
- інші вимоги, нерозривно пов'язані з особистістю боржника.
Якщо ці вимоги не були погашені повністю в межах справи про неплатоспроможність, кредитор має право заявити їх і після закриття провадження — у звичайному цивільному порядку. Натомість звичайні борги перед МФО, банками, колекторами за спожитими кредитами й позиками до цього переліку не належать і підлягають списанню на загальних підставах.
Скільки коштує процедура банкрутства фізичної особи у 2026 році
Головна й обов'язкова стаття витрат — авансування винагороди арбітражного (реструктуризаційного) керуючого, розмір якого встановлений законом як кратний прожитковому мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році цей прожитковий мінімум становить 3 328 грн (Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» №4695-IX), а типовий авансовий платіж — 15 таких мінімумів, тобто приблизно 49 920 грн. Без підтвердження сплати цього авансу суд не відкриє провадження, і розстрочити чи скасувати цю суму законодавство не дозволяє. Далі щомісяця під час самої процедури нараховується основна винагорода керуючого, яка також кратна прожитковому мінімуму.
Що стосується судового збору за подання самої заяви — тут навіть профільні юридичні джерела дають різні відповіді. У чинному переліку ставок судового збору за справами про банкрутство (стаття 4 Закону «Про судовий збір») прямо прописано збір лише для заяви кредитора про відкриття такого провадження (10 прожиткових мінімумів, тобто орієнтовно 33 280 грн у 2026 році) та для окремих заяв і вимог у межах уже відкритої справи — а окремого рядка саме для першої заяви боржника-фізичної особи в цьому переліку немає, і на цьому будується поширена практична позиція, що сам боржник судового збору за подання власної заяви фактично не сплачує. Але оскільки різні джерела трактують це по-різному, перед поданням заяви варто уточнити актуальну суму збору (за наявності) безпосередньо в канцелярії господарського суду або в арбітражного керуючого.
До цього додаються послуги адвоката (на практиці — від кількох десятків тисяч гривень за повний супровід справи, залежно від складності й кількості кредиторів) та витрати на оцінку майна чи публікації в реєстрі, якщо вони знадобляться за конкретним планом.
Наслідки банкрутства: що змінюється на 5 років уперед
Списання боргів — не єдиний результат процедури. За статтею 135 КУзПБ, після визнання фізичної особи банкрутом настають такі обмеження:
- 5 років — заборона повторно відкрити провадження у справі про неплатоспроможність за власною заявою, якщо тільки боржник не погасив усі борги повністю в порядку, передбаченому Кодексом.
- 5 років — обов'язок письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності перед укладенням будь-яких нових договорів позики, кредиту, поруки чи застави. Приховати цей факт від нового кредитора — самостійний ризик для майбутньої угоди.
- 3 роки — протягом цього строку фізична особа не може вважатися такою, що має «безкредитну ділову репутацію» (це має значення, зокрема, для деяких видів професійної діяльності й посад).
Кредитна історія теж відображатиме факт процедури банкрутства — це не «чистий лист» миттєво, а поступове відновлення довіри кредиторів за умови подальшого добросовісного користування фінансовими продуктами.
Кому ця процедура підходить, а кому — ні
Банкрутство фізичної особи має сенс розглядати, якщо одночасно правдиві кілька речей: боргів перед кількома кредиторами (МФО, банками) вже об'єктивно більше, ніж людина може обслуговувати з поточного доходу; прострочення триває не один-два тижні, а вже місяці; майна, яке можна було би продати для розрахунку з кредиторами, або немає, або воно вже під загрозою стягнення через виконавче провадження. Якщо ж мова йде про один-два кредити МФО з реальною можливістю домовитися про розстрочку напряму з кредитором, або якщо основна проблема — незаконно нараховані штрафи чи пеня, набагато швидшим і дешевшим рішенням буде пряма комунікація з МФО або судовий спір про зменшення конкретних сум, а не повна судова процедура неплатоспроможності на роки. Військовослужбовцям і мобілізованим варто спершу перевірити, чи не вирішує їхню ситуацію простіший і безкоштовний механізм — детально про це у статті мораторій на стягнення боргу МФО для мобілізованих.
Типові помилки, через які суд відмовляє
- Неповний пакет документів. Відсутність повного переліку кредиторів, доходів чи майна за потрібний період — найчастіша причина, чому заяву залишають без руху ще до відкриття провадження.
- Приховування майна чи доходів. Якщо арбітражний керуючий чи суд виявить, що боржник свідомо не вказав частину майна або продав його безпосередньо перед зверненням до суду, це може призвести до відмови у звільненні від боргів навіть після завершення процедури.
- Ігнорування арбітражного керуючого. Керуючий — обов'язковий учасник процедури; відмова надавати йому документи чи інформацію затягує справу і може зашкодити самому боржнику.
- Подання заяви без юридичної підготовки. Складність пакета документів і формальні вимоги до заяви — головна причина, чому самостійні звернення без фахового супроводу часто губляться на етапі підготовчого засідання.
Перед тим як приймати рішення про будь-який новий кредит, який може погіршити фінансове становище, порівняйте реальну переплату у кредитному калькуляторі Позичай і обирайте лише ліцензованих кредиторів із каталогу МФО України. Якщо поточна кредитна історія вже погіршена простроченнями, варіанти без миттєвої відмови варто шукати в категорії кредити з поганою кредитною історією. А якщо колектори продовжують дзвонити попри відкрите провадження про банкрутство і введений мораторій, межі дозволеної поведінки стягувачів ми детально розбирали в статті колектори в Україні: закон 2026.
Часті запитання
Відповідаємо на питання, які найчастіше виникають у людей, що розглядають банкрутство як спосіб вирішити борг перед МФО.
Чи правда, що для банкрутства потрібен борг мінімум 30 мінімальних зарплат?
Ні, більше не потрібно. Цю вимогу виключили з Кодексу України з процедур банкрутства ще 15 квітня 2023 року. Зараз достатньо однієї з трьох інших підстав — без прив'язки до конкретної суми боргу.
Чи може МФО чи банк самі подати заяву про моє банкрутство?
Ні. Провадження у справі про неплатоспроможність звичайної фізичної особи (не підприємця) може бути відкрито лише за заявою самого боржника — кредитор такого права не має.
Чи забирають квартиру, якщо оголосити себе банкрутом?
Єдине житло сім'ї боржника (квартира до 60 кв. м або будинок до 120 кв. м), яке не перебуває в іпотеці, законом захищене від продажу в межах процедури банкрутства. А от заставне (іпотечне) житло цей захист не рятує.
Скільки триває процедура банкрутства фізичної особи?
Стадія реструктуризації боргів може тривати до 5 років (до 10 років для житлового кредиту), але на практиці, за наявності майна для продажу, процедура погашення боргів через реалізацію майна часто завершується швидше.
Чи можна оголосити себе банкрутом повторно?
Протягом 5 років після визнання банкрутом повторно відкрити провадження за власною заявою неможливо, крім випадку, коли всі борги вже повністю погашені в порядку, передбаченому Кодексом.
Чи спишуть аліменти чи борг за шкоду здоров'ю через банкрутство?
Ні. Ці зобов'язання, а також ЄСВ та інші обов'язкові соціальні внески, не підлягають списанню навіть після завершення процедури — кредитор може вимагати непогашену частину і після закриття справи.
Чи вплине банкрутство на можливість узяти кредит у майбутньому?
Так. Протягом 5 років потрібно письмово повідомляти будь-якого нового кредитора про факт своєї неплатоспроможності перед підписанням договору позики, кредиту, поруки чи застави, а кредитна історія відновлюватиметься поступово.
Висновок
Банкрутство фізичної особи — це реальний, передбачений законом інструмент вирішення непогашуваного боргу перед МФО, а не просто чутка з форумів. Головне, що варто винести з цієї статті: жодного обов'язкового мінімального порогу боргу в 30 мінімальних зарплат більше немає — цю вимогу скасували ще у 2023 році, і зараз достатньо реального прострочення, відсутності майна для стягнення чи документально підтвердженої загрози неплатоспроможності. Водночас це не швидке й не безкоштовне рішення: потрібно офіційно авансувати роботу арбітражного керуючого, пройти повноцінну судову процедуру тривалістю від кількох місяців до кількох років, і навіть після успішного завершення деякі борги (аліменти, шкода здоров'ю, ЄСВ) залишаться на боржнику. Перед тим як подавати заяву, варто чесно оцінити, чи не досить простішого рішення — прямої домовленості з МФО, судового спору про зменшення штрафів чи очікування строку давності — і за потреби проконсультуватися з юристом, що спеціалізується саме на процедурах неплатоспроможності.
Марія Шевченко
Юрист з фінансових питань
Марія спеціалізується на захисті прав позичальників. Вона допомагає розібратися у складних юридичних термінах кредитних договорів та консультує щодо вирішення спорів з МФО.
Більше про автора

